Намерение

by Lyubko Deresh, Любко Дереш, Е. Зельцман (Translator)

"Намірення!" – це роман Любка Дереша. Він вийшов у 2006 році та в Европі був виданий величезними тиражами. На російській мові публікується вперше.

...У простого сільського хлопчика з мультяшним ім'ям Петя П'яточкін раптово виявляється неймовірний дар – феноменальна пам'ять. З часом звикнувши до цього дару, він починає розуміти, що дано це йому не просто для розваги, а для... А, власне, для чого? Для того, щоб вийти на якісно новий, вищий рівень свого існування як особистості? Для того, щоб вміти перебувати одночасно у паралельних світах? Для того, щоб обрати власний шлях, який він має пройти обов'язково один, і завершити його? Чи все ж не завершити?..

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Philosophy, Unfinished, Contemporary

313 pages, Paperback

First published January 1, 2006

About the author

Любко Дереш (* 10 серпня 1984, Пустомити, Україна) — сучасний український письменник. Повне ім'я — Любомир Андрійович Дереш.

Народився у місті Пустомити Львівської області, закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.

В 15 років Любко Дереш написав свій перший роман — «Культ», а виданий він був, коли автору виповнилося вісімнадцять. Книга молодого письменника відразу ж викликала неабияку хвилю пристрасних дебатів у молодіжних кав’ярнях і модних редакціях. Роман був перекладений на кілька іноземних мов.

Згодом вийшли романи Дереша, які стали національними бестселерами («Поклоніння ящірці», «Архе», «Намір!», «Трохи пітьми», «Голова Якова»).

Lyubko Deresh (* 10 August 1984, Pystomyty, Ukraine) — is a contemporary Ukrainian writer. Full name — Liubomyr Andriyovych Deresh.

Born in Pystomyty near Lviv, in 1984, Deresh graduated from Lviv physics-mathimatics lyceum and got his undergraduate degree in Economics from Lviv University.

At the age of 15 Deresh wrote his first novel, Cult (an excert from Cult was translated by Peter Constantine and published in the "Fiction" magazine in 2008), which he managed to publish 3 years later in 2001 when he turned eighteen. Young writer's quickly gained prominence thanks to the success of Cult. The novel has been translated into multiple languages.

Afterwards, Deresh published a number of successful novels, among them «Of lizard generation», «Архе», «Intent!», «A bit of darkness», «Yakov's head»).

Source/джерело: Wikipedia

Reviews

[m. · Rating 4 out of 5]

Цікаво було перечитувати книжку вперше за років, напевне, 15.
А у підліткові часи, перечитував її щороку точно.

Раннього Дереша варто читати виключно у підлітковому віці. Від максималізму і нелогічних дій персонажів іноді аж нудить.

Для мене ця книга більше ескапізм у свої ж максималістські підліткові часи. Тому й оцінка така висока.
Та все ж, цей нескінченний потік думок й подій цікаво аналізувати в дорослому віці порівнюючи власні досвіди (які на відміну від 15-річного мене у мене є) із досвідами героїв.
Та й загалом, міднобуківську творчість Дереша варто сприймати більше як філософську літературу і намагатися знайти в ній якісь краплини символізму для себе, ніж сприймати увесь сюжет буквально і плюватися що так не буває.

4.25/5

[Inna · Rating 1 out of 5]

Я припиняю себе мучити читанням книжки, що зовсім мені не зайшла. 184 сторінки з 269 – я старалася! Але відчуваю, що на цьому мої відносини з Дерешем як почалися, так і закінчилися.

[Tatyana · Rating 1 out of 5]

Ледве дочитала, і читала до кінця тільки тому, що сподівалась що до цієї нісенітниці буде який розв'язок в кінці. Але ні. Я не знаю, чи така каша думок і спогад - була дійсно спланована автором, чи він до кінця книги не міг вирішити, в якому жанрі і про що писати.

[Gia Jgarkava · Rating 4 out of 5]

ამ წიგნით დავიწყე თანამედროვე უკრაინელი მწერლების შესწავლა, ეს არის ჩემი "ნერდული" მხარდაჭერის ნაწილი :)

უფრო 3.5. თავიდან ისე დაიწყო, დარწმუნებული ვიყავი რომ უკრაინელ პელევინს ვკითხულობდი. მაგრამ ნელ-ნელა აღმოჩნდა რომ პელევინისგან განსხვავებულია, აქვს თავისი მუღამი. არის ადგილები, სადაც მარადიულობის ანარეკლი ჩნდება წამიერად და არის საკმაოდ მოსაწყენი მომენტებიც, მთლიანობაში კაი გემრიელი საკითხავია. თუმცა რატომღაც ისეთი შეგრძნება მქონდა, რომ ეს არ არის ამ მწერლის საუკეთესო წიგნი. კიდე ერთი ვნახე ნეტში და ვცდი იმასაც, თუმცა ყველგან ყველზე პოპულარული რომელიცაა ("კულტი") ეგ ჯერ ვერ ვიპოვე.

[Sashko Sereda · Rating 1 out of 5]

Цю книжку читав більше місяця, настільки вона мені не пішла. Мені здається, Любко так і не зміг визначитися, у якому жанрі її писатиме, бо роман не здається цілісним. То в нього п'ять сторінок на кшталт крейзі-оповідань Ушкалова, то п'ять сторінок містики Кінга, то п'ять сторінок роздумів про час Воннеґута, а то п'ять сторінок псевдофілософії Коельйо. І в результаті все це виглядає просто як вінегрет. Як казав колись Кінг, у молодого письменника твори є схожими на книги його кумирів, і немає практично нічого, що було б схоже на самого цього письменника. Саме цю проблему я й бачу в романі "Намір!". Філософія цього твору не здається мені переконливою, та й сам він написаний не надто цікаво. На трієчку.

[Yuliia Zadnipriana · Rating 4 out of 5]

Ця книга містить в собі багато роздумів та цікавх ідей. Зокрема, цікаво показана сила людської уваги, як людина одним своїм бажанням може досягти значних висот в житті. Як всі ми пов*язані між собою своїми бажаннями та прагненнями, невидимі ниточки життя зводять людей до купи, і пошук своєї долі може тривати довгий-довгий час, а то і все життя.
Читається дуже легко, але, єдине, що хочеться зауважити, занадто багато ідей в неї вкладено. Цю книгу треба перечитувати і, мені здається, що щоразу в ній можна знайти і побачити щось нове.

[Віталій Роман · Rating 5 out of 5]

Ще один пазл в міднобуківській сазі від Дереша. Неочікувано насичений твір, з кількома великими локаціями - самі Мідні Буки, Хоботне, Львів, ецетера по колу. Всі три локації чудові, і в кожній щось прикольне: в Буках дитинство ГГ і кореляції з минулими книгами, в Хоботному про діда, у Львові про Гоцу Дралу. Трохи сумний післясмак, умиротворення і 'пам'ять' про минуле.

[Vados · Rating 4 out of 5]

— Світ з'являється під нашими поглядами. Якщо ти міняєш свій погляд із сумного на веселий, світ теж міняється із сумного на веселий. Якщо одна людина бачить світ по-іншому, ми кажемо, що вона дивна, або що людина збожеволіла. Якщо мільярд людей бачить світ по-іншому, ми називаємо це іншим світоглядом.
　Чим більше людей підтримує твій погляд на світ, тим більше ти починаєш вірити, що світ і справді такий, яким ти його бачиш. Хоча, як я вже казав, таким є тільки твій погляд. Світ є сумою фактів, щодо яких ти можеш міняти сприйняття. Свобода кожної людини визначається кількістю фактів, сприйняття яких вона може міняти без шкоди для себе. Факти різняться за глибиною наближення до дійсності. Не всі речі, які ми звикли бачити, насправді існують. При нагоді зверни на це увагу. Теоретично, ми можемо сприймати найглибші факти дійсності.
— А практично?
— Практично ми завжди будемо сприймати тільки відображення свого погляду.

[Olha Kozel · Rating 4 out of 5]

Жоска попайка, але цікаво та гарно

[Inessakos · Rating 3 out of 5]

Петро – звичайний сільський хлопець, з тих, кого не люблять вчителі, та кого сміливо можна назвати заводилою. Але одного разу все змінюється: на нього обвалюється дар феноменальної пам'яті, і відтепер його головний намір – вийти за рамки так званої дійсності.
.
.
Не можу сказати, що в захваті, але й збрешу, якщо стверджуватиму, що не сподобалося. Здивував – це саме те слово, яке сміливо можу застосувати до роману.
⠀
Незвично, подекуди дивно, часом по-філософськи. Любко Дереш не малює ідеалів, не диктує істин, автор ніби підриває на сторінках своєї книги реальність, щоб створити поверх неї щось нове.
⠀
Сильно написаний епізод на початку оповіді з переосмисленням себе головного героя, коли він стає чужим серед людей. Як легко людина може загубитися навіть у звичному їй світі.
⠀
Беручи в руки книгу, не очікувала, що прочитаю щось таке неординарне. Але щось у цьому є.

[Sasha Klymchuk · Rating 1 out of 5]

Одної зірочки буде забагато.
Де тут клавіша "змити це гівно в унітаз"????
Треба друкувати попередження, як на цигарках - "Обережно! цю книгу написав пан Дереш. Подумайте двічі"
Дуже шкода згаяного часу на а-ля укр арт-хаус, в якому автор філосовствує "під час срачки від переїдання зеленних яблук" та використовує всю красу укр. мови...нап. "чарівна/чи шалена(вже не згадаю) піська"


Бєєє... :(

[Lesyk Shamayev · Rating 5 out of 5]

Любко Дереш — Намір

Це мозковибухово😅

Історія нам розповідає Петра Пʼяточкіна, який ще в шкільні роки відкриває в собі надзвичайні здібності памʼятті — моментально запамʼятовувати та відтворювати вивчену три секунди назад інформацію. Та чи тільки цим його мозок унікальний? Петру доведеться пізнати себе, навколишній світ та спробувати дізнатися що є реальністю, а що є спогадами (а може і не спогадами зовсім).

Враження
Історія дивна, місцями смішна, трішки наркоманська, філософська, меланхолійна та якась космічна.

Події, що відбуваються з Петром, до останнього не можеш зі 100% певністю сприймати за реальність. Він бачить набагато більше за всіх, та чи це благословення чи прокляття? Ніхто не знає, а декого це навіть лякає (якщо вони дійсно існують). Навіть сам Петро плутається в сьогоденні. Куди його далі заведе життя після фіналу історії? Це питання без відповіді. А може і Петра не існувало ніколи?

У Дереша вийшла дуже крута і непроста історія про існування людини в соціумі, в якому вони одне одному чужі і дуже рідні водночас.

Мені дуже імпонують ті речі, про які каже Дереш читачу через ГГ. Мозок настільки невідомий нам, що людство досі не знає його меж і можливостей, але якщо в тебе віра та сила, то варто спробувати… Можливо саме ти зможеш змінити цей світ і показати як це зробити й іншим. Якщо тобі хтось іще повірить)

Висновки
Знаю, що не всім заходить Дереш, але якщо магічний реалізм вам подобається, то обовʼязково варто звернути на цей твір увагу. Думаю, щоб повністю зрозуміти філософський посил, треба декілька разів перечитати історію та обговорити з іншими. Однозначно на читацький клуб!!!

[Vladyslav Ieliashevskyi · Rating 4 out of 5]

Книжка явно не для всіх, надто вона "Стилістично Авторська" та перенасичена ідеями почерпнутими в іменитих філософів та зі сторінок священних книг світових релігій. Але з іншого боку, я переконаний, що будь-хто зможе тут відшукати щось для себе. Що в принципі не є чимось новим для пана Дереша.

Також я мушу погодитись з паном Іздриком, що "Намір!", доволі рваний роман, котрий намагається взяти на себе забагато - тут тобі і останні пазли до мітологічних Мідних Буків, і пошуки себе та свого призначення, і питання людини до себе, як до частинки соціуму, і роздуми про вогник щастя котрий деколи ТАК ЛЕГКО знищити в здавалось би ідеальних стосунках, і навіть наслідування стилю авторів котрі так чи інакше справили враження на Любка в ті часи.

Книга бере на себе багато, та ніяк не взмозі впоратись з ношею, тому не може звести усі свої грані до сусідніх кутів, тим самим сформувавши закриту, цілісну, багатогранну та багатовимірну фігуру котра б могла повноцінно називатись "Великим, культовим романом". Вона так і залишається незакінченою. Недосказанною. Несказанною. Відкритою. Одночасно Довершеною та Не Початою. Неймовірно залежною від читача.

Мені дуже сподобались деякі ідеї, котрі загалом підкріплюють мій світогляд:
- "Електричні вогні - найкращі ліки від казки"
- "Справжні рішення - прості рішення"
- "Все що можна зробити за життя - робиться зараз, - або не робиться взагалі"

[Dr.Husaim · Rating 3 out of 5]

"Наші рішення - точки дотику з дійсністю. Вони те, що існує"
.
Тяжко отак взяти і охарактеризувати цю книгу. З однієї сторони це якесь сум'яття, шок чи навіть треш... А з іншої, цікаві роздуми про пам'ять, які занурюють у спогади, що давно спочивали на далеких поличках пам'яті. Також, поряд з відвертим трешаком і описами, що змушують зринати цілі пласти спогадів є досить цікаві думки, на зразок такої:
"Якщо ти відважуватимеш кожне своє рішення, як алмазний пісок, дрібка за дрібкою, рішення приведуть тебе до серця таємниці. У місце і час, де твої накази і рішення самому собі можуть стати наказами дійсності. Тоді ти побачиш вузький, але єдиний прохід на Свободу, у Дійсність, де немає минулого, немає майбутнього. Є тільки вона одна, оголена й неприкрита Свобода. Вона - і твоя Воля..."
.
Тому, поки я не склав кінцевої і цілісної оцінки цій книзі. Мабуть, хай пройде трохи часу і потім, потім можливо я зміню думку. А доти, хай буде так.

[Абрахам Хосебр · Rating 4 out of 5]

Чи є у вас такі книги, котрі при першому ж погляді викликають почуття непозбувної ностальгії?
В мене це "Намір!" Дереша. Саме дякуючи йому я познайомився з Перрі Комо і моїм улюбленим історичним романом "Саламбо".
I'd rather be a sparrow than a snail
Yes, I would
If I could
I surely would
I'd rather be a hammer than a nail
Yes, I would
If I only could
I surely would
Away, I'd rather sail away
Like a swan that's here and gone
A man gets tied up to the ground
He gives the world its saddest sound
It's saddest sound
I'd rather be a forest than a street
Yes, I would
If I could
I surely would
I'd rather feel the earth beneath my feet
Yes, I would
If I only could
I surely would

[Trounin · Rating 2 out of 5]

Почему бы не написать про феноменальную память? Видимо, таким образом решил Любко Дереш, приступая к созданию очередного произведения. А о чём рассказывать? О том же, о чём повествовал прежде. Вновь читателя ждут метания подростка, который наделён способностью мыслить, но лишён возможности делать это адекватно. Может вину за то следует возложить на автора? Он писал, опираясь не на чужие мысли, не делился воспоминаниями, а рассказывал едва ли не про текущий для него момент, так как сам ещё был достаточно молод.

(c) Trounin

[Irina · Rating 4 out of 5]

Зовсім не всіх, купа матючча перемішується з досвідом просвітлення, поєднується непоєднане. Щоб читати/слухати, треба бути вільним від жорстких упереджень щодо цього світу. Мені було цікаво, я такий стиль називаю «виніс мозоку», розумію, що дуже далеко не всім сподобається. Але і мені на 5 не вистачило. Слухала в озвучці автора, цей момент дуже сподобався, завжди приємно дізнаватися які акценти автор робе.

[Nataliia Rybko (Kucher) · Rating 3 out of 5]

Філософські роздуми про життя в часі та поза часом у розрізі нарізок пам'яті. Життя своїм та не своїм життям. Тонка межа між простором, буттям та вигадкою. Ненав'язливий потік подій та описів. Було бажання дізнатися чим закінчаться експерименти з пам'ятю та доглядом бабусі. А там - неочікуваний зайвий труп і реалізація Наміру.

[Andrii Shvets · Rating 3 out of 5]

Аудіокнига, озвучена автором.

Із зацікавленістю почав слухати книгу, яку розпочав читати ще у 2007му, та чомусь не закінчив. Але дослухати до кінця було нелегко: почалось як звичайна повість дорослішання та пізнання світу, додалися незрозумілі (мені) роздуми про цей світ та його сприйняття, потім любовна історія та заслужений фінал. За відчуттями - сильний вплив Кінга та Паланніка. Не моє

[Zelenuy_shym · Rating 3 out of 5]

кастанедівські подорожі у хащах сучасної української літератури
гра в ілюзії - небезпечна гра

[Dm. Riabichenko · Rating 2 out of 5]

Вимучені п&3достраждання недовченого підлітка.

[Ксеня Разумейко · Rating 4 out of 5]

Ця книга явно написана саме для мене. Дуже люблю роздуми, монологи і надто з філософським змістом. Стиль написання, який властивий мені. Книга не для кожного.

[Владимир Маслович · Rating 2 out of 5]

Не знайшов сил дочитати, десь на половині завис...

[Ihor · Rating 5 out of 5]

Юний заміс із Кастанеди, Жадана і навіть Пєлєвіна. Літературна юність з усіма плюсами і мінусами, також темами і меседжами. Читати потрібно було десь тоді, коли Намір і було написано.

[Julia Slabitska · Rating 3 out of 5]

This book was an attempt to read something written by male represantatives of Ukrainian modern literature.
It was pretty interesting to read the first pages of the book. Pictures of childhood, family relationships ,school years of the main character made me mostly laught. But the following pages became less interesting and captivating. In the narration author had used interesting colloquial vocabulary which is easy to learn but one can't use it in everyday communication. To be frank, I didn't get THE "intention" of the main character as well as the author's. I didn't understand geniuos memory talent and the whole fuss about it.

[Bogdan Obraz · Rating 5 out of 5]

Неможливо просто сказати про що йдеться у цій книзі. Неповторний авторський стиль, коливання сюжету, карколомні перевтілення і.т.п. створюють незвичну картину про хлопця з феноменальною пам’яттю, у якого часто трапляються позасвідомі подорожі а-ля “ефект метелика”, відчуття чужого життя, монологи з філософськими ідеями Канта, Гегеля і Шопенгауера, кохання до дівчини, яку він ніколи не зустрічав. Психологічний жир!

[Ivan · Rating 5 out of 5]

Історія розбишаки, що в один прекрасний день заново відкрив свою пам'ять. Саркастичний гумор, нелінійний плин часу і перетини з історіями відомих езотериків роблять це оповідання все більш реальним. Одним з плюсів для мене стала мова :) Цікаво, що після прослуховування книжки я кинув так активно читати, як робив це до сих пір - щось у ній таки є такого небезпечого:)

[Valentyna Zelena · Rating 2 out of 5]

Я іноді просто змушувала себе читати далі, тому що я не звикла залишати книжку на півдорозі. Любко дає багато непотрібних, на мій погляд, подробиць. А всі оці обговорення сексу і подібного - так, так, реалізм, але періодично трохи черезчур.
Я подивлюся ще щось із Дереша для того, щоб мати повне уявлення про його роботу, але перша книга якось комком все-таки пішла.

[Kostiantyn · Rating 2 out of 5]

Various ideas with their philosophical explanation are combined into one book. I have to admit that some parts were interesting to read. And the rest of it... was pretty boring.

It also lacks standard narrative elements (exposition-development-climax-denouenment). Thus, the story feels unfinished or without a setting. So not too bad, but I can't recommend it as a piece of literary art.

[Fyodor · Rating 3 out of 5]

Местами интерестно местами чушь. Если бы читал, а не слушал то не осилил бы, заскучал.