Роман Іваничук





Роман Іваничук

Author profile


born
in Ukraine
May 27, 1929

gender
male


About this author

Український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990-94). Заслужений працівник культури України.
Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. Герой України.


Average rating: 4.03 · 30 ratings · 1 review · 13 distinct works · Similar authors
Мальви. Орда
4.29 of 5 stars 4.29 avg rating — 7 ratings — published 2008
Rate this book
Clear rating
Вогненні стовпи
4.67 of 5 stars 4.67 avg rating — 6 ratings — published 2006 — 2 editions
Rate this book
Clear rating
Манускрипт з вулиці Руської
3.0 of 5 stars 3.00 avg rating — 4 ratings — published 2011
Rate this book
Clear rating
Хресна проща
5.0 of 5 stars 5.00 avg rating — 2 ratings — published 2011
Rate this book
Clear rating
Черлене вино
4.5 of 5 stars 4.50 avg rating — 2 ratings — published 2006
Rate this book
Clear rating
Бо війна – війною… Через пе...
3.0 of 5 stars 3.00 avg rating — 2 ratings — published 2014
Rate this book
Clear rating
Мандрівки до Аберфайлю
5.0 of 5 stars 5.00 avg rating — 1 rating — published 2013
Rate this book
Clear rating
Торговиця
5.0 of 5 stars 5.00 avg rating — 1 rating — published 2012
Rate this book
Clear rating
Орда. Псалом
4.0 of 5 stars 4.00 avg rating — 1 rating — published 1992
Rate this book
Clear rating
Місто
3.0 of 5 stars 3.00 avg rating — 1 rating — published 1977
Rate this book
Clear rating
More books by Роман Іваничук…

Upcoming Events

No scheduled events. Add an event.

“Але хіба це можливо - перевірити себе наперед? Чим - коли і смерть здається якимсь неясним і зовсім не страшним маревом, інколи навіть заманливим пишним погребальним ритуалом, аж поки не стане вона перед тобою у всій своїй голій жорстокості й ти усвідомлюєш суть справжнього небуття? Чим - коли й тюрма виглядає здалеку обителлю спокою й відпочинку від мирської суєти, а тієї безвиході не спроможний уявити собі доти, доки темінь не засліпить очі, сморід не заб'є дихання, а простір обмежиться трьома кроками вздовж і двома завширки? Чим - коли й кохання здається раєм, аж поки справжній біль не вселиться в кожну клітину мозку, серця, пальців, уст, і ти замість блаженства в жадану мить солодкої близькості передчуваєш наближення неминучої втрати? Чим - коли, проповідуючи високу ідею, не знаєш ще своєї власної марноти і, завдаючи собі на плечі все більше і більше вантажу, не можеш знати, яка крихта ваги придавить тебе до землі? Як можна наперед збагнути себе самого, правоту своїх вчинків, коли, осуджуючи противника, не завжди впевнений єси, що правда не за ним?”
Роман Іваничук, Манускрипт з вулиці Руської

“...коли насправді людство вічне і його не можуть винищити ні війни, ні чума, ані голод, то тільки завдяки силі людської радості, яка не набувається удачами, багатствами, перемогами чи вином, а є споконвічною життєдайною силою - як опір смерті.”
Роман Іваничук, Манускрипт з вулиці Руської

“Невже людство - найдосконаліший вінець природи - не може знайти в собі іншої сили, крім грубості, жорстокості, убивств і воєн, щоб дійти до злагоди, порозуміння, справедливості? Для чого тоді розум, який створив письмо, пісню, куншт, логіку, мислення, коли людина й далі мусить вдаватися у своїй боротьбі до найнижчих засобів, якими послуговуються й тварини?”
Роман Іваничук, Манускрипт з вулиці Руської



Is this you? Let us know. If not, help out and invite Роман to Goodreads.